Харьковский ТЕАТР 19

Театр 19 логотип
Твиттер Вконтакте Фейсбук

Наталья Иванская

Мерседес из спектакля

Ищу работу

Not to be

ДОСТИЖЕНИЯ

Прем’єра «Театру 19» приголомшила. «Наш Гамлет» виявився набагато серйознішим, ніж міг би очікувати від сучасного театру пересічний «споживач мистецької продукції», звиклий до легковажних пародій, недолугого цинізму з моральних цінностей та суспільних авторитетів, тотального «пазітіфчіка» тощо.

Деякі глядачі зрідка пробували сміятися, вочевидь сподіваючись, що актори тої миті справді іронізували з класики.Але дарма – вистава тривала переважно в тиші, яку розірвали лише оплески насамкінець. За зовнішністю це було не дуже схоже на легендарну п’єсу Вільяма Шекспіра. Декорації, одяг, музика – не ті. За суттю – це вона, шекспірівська трагедія.

Переповідати щось іще не бачу сенсу. Це треба бачити – і бажано не один раз. Перетравити виставу з першої спроби навряд чи вийде. Без поновлення в пам’яті відомого ще зі шкільної програми тексту – також. До речі, класичного монологу «To be, or not to be, that is the question» тут почути не доведеться. Але його можна побачити – Сергій Бабкін зіграв ці душевні коливання принца Гамлета очима, обличчям. Блискуче вирішення проблеми століттями заяложеного та спопсованого маскультурою драматичного моменту. Актор пройшов свій тест на «відмінно», проте зовсім не в класичній формі. Як і вистава загалом.

А ще дуже вразила кільцева композиція з людьми та стільцями. Походивши сценою, актори знову повсідалися – цикл завершено, всі померли. Це ніби відповідь на найвідоміше питання цієї трагедії: ні, не бути... І від того моторошного висновку зала певний час перебуває в прострації та, лише отямившись від несподіваного ефекту, із запізненням починає аплодувати. Прем’єра вдалася!

Посмотреть статью на сайте: http://kharkov.nezabarom.ua/theatre/blogs/entry/1235/

Источник: