Харьковский ТЕАТР 19

Театр 19 логотип
Твиттер Вконтакте Фейсбук

Сергей Листунов

Капитан из спектакля

Двери

Публикации

ДОСТИЖЕНИЯ

01.12.2015

Всему давайте смысл, но только молча

27 ноября Театр 19 в сотый раз провел спектакль «Наш Гамлет». Со времени премьеры прошло уже больше шести лет, но театр не перестает радовать зрителей своим виденьем Шекспировской классики. Датская история в интерпретации опытного режиссера Игоря Ладенко получилась весьма своеобразной — здесь впервые в истории нет заезженного монолога принца, да и черепа бедного Йорика вы не найдете. Призрак отца также отсутствует, но есть его «диалог» с Гамлетом во время убийства Полония, что делает эту сцену удивительной. Складывается полное ощущение того, что Гамлет действительно сошел с ума и на самом деле всю историю про отравление он выдумал, находясь в многомесячном трауре. Чувствуется хорошая актерская игра — они словно проживают свои роли.

Прочитать статью полностью: http://palindrome.com.ua/%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8/11937

Источник:

21.10.2009

Not to be

Прем’єра «Театру 19» приголомшила. «Наш Гамлет» виявився набагато серйознішим, ніж міг би очікувати від сучасного театру пересічний «споживач мистецької продукції», звиклий до легковажних пародій, недолугого цинізму з моральних цінностей та суспільних авторитетів, тотального «пазітіфчіка» тощо.

Деякі глядачі зрідка пробували сміятися, вочевидь сподіваючись, що актори тої миті справді іронізували з класики.Але дарма – вистава тривала переважно в тиші, яку розірвали лише оплески насамкінець. За зовнішністю це було не дуже схоже на легендарну п’єсу Вільяма Шекспіра. Декорації, одяг, музика – не ті. За суттю – це вона, шекспірівська трагедія.

Переповідати щось іще не бачу сенсу. Це треба бачити – і бажано не один раз. Перетравити виставу з першої спроби навряд чи вийде. Без поновлення в пам’яті відомого ще зі шкільної програми тексту – також. До речі, класичного монологу «To be, or not to be, that is the question» тут почути не доведеться. Але його можна побачити – Сергій Бабкін зіграв ці душевні коливання принца Гамлета очима, обличчям. Блискуче вирішення проблеми століттями заяложеного та спопсованого маскультурою драматичного моменту. Актор пройшов свій тест на «відмінно», проте зовсім не в класичній формі. Як і вистава загалом.

А ще дуже вразила кільцева композиція з людьми та стільцями. Походивши сценою, актори знову повсідалися – цикл завершено, всі померли. Це ніби відповідь на найвідоміше питання цієї трагедії: ні, не бути... І від того моторошного висновку зала певний час перебуває в прострації та, лише отямившись від несподіваного ефекту, із запізненням починає аплодувати. Прем’єра вдалася!

Посмотреть статью на сайте: http://kharkov.nezabarom.ua/theatre/blogs/entry/1235/

Источник:

СТРАНИЦА 1